Виховна робота
Виховна робота – компонент виховання, сутнісною характеристикою якого є діяльність вихованців, що формує в них заплановані вихователем стосунки. Це заходи, справи, організація діяльності ті ін. Формування морально-етичної позиції відбувається у під час виховної роботи загальноосвітньої школи.
Основною метою виховної роботи в закладі освіти є виховання особистості учня, набуття ним соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, формування в нього наукового світогляду, розвиненої духовності, моральної, естетичної, правової, екологічної культури, прищеплення комплексу загальнолюдських, патріотично-національних і професійних норм, правил, цінностей та ідеалів поведінки. Реалізація основних завдань і принципів виховної діяльності: громадянське виховання, національно-патріотичне виховання, морально-етичне, правове виховання, художньо-естетичне, військово-спортивне і фізичне, трудове, професійна орієнтація, екологічне виховання.
Виховна робота в школі спрямована на реалізацію основних положень Закону України «Про загальну середню освіту», Національної програми «Освіта», «Декларації прав людини», «Конвенції прав людини», «Конвенції прав дитини», «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності».
Організація виховної роботи
в КЗ "ХЗОШ № 175"
Мета виховної роботи
Формування морально-духовної життєвокомпетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.
Основні завдання виховної роботи:
Виховна робота в школі спрямована на виконання таких завдань:
- створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуації успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;
- співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими об’єднаннями;
- збереження психологічного та фізичного здоров'я дитини, що є найважливішим у навчально-виховному процесі;
- духовна насиченість шкільної життєдіяльності дітей. Виховання особистості неможливе без виховання емоцій та естетичної свідомості;
- ставлення до дитини як суб'єкта власного розвитку – реалізація через принципи педагогіки співпраці, толерантності, підтримки, які спрямовані на самостановлення індивідуальності;
- індивідуальний розвиток педагогів, удосконалення професійної компетентності, педагогічної майстерності;
- виховання високих моральних якостей, культури і трудової моралі;
- збереження повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді;
- запобігання злочинності, попередження інформації, яка містить в собі елементи асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, порнографії, пропаганди наркотичних речовин
Коментарi