Підписатися на RSS

Поради батькам майбутніх першокласників

Для того, щоб дитина відчувала себе впевнено в школі психологи радять діяти за наступним планом:

1. Познайомте дитину з майбутньою школою.

Обов’язково влаштуйте малюкові екскурсію по школі. Це необхідно, щоб малюк звик і не губився в перші дні навчання.

2. Навчить дитину збирати речі до школи.

Поясніть майбутньому першокласнику, що необхідно самостійно готуватися до навчального дня: одягати форму, збирати рюкзак. Батьки повинні показати, що і куди класти, щоб у портфелі легко можна було знайти потрібну річ.

3. Прокидайтесь рано.

Щоб малюк не позіхав на першому уроці, Вам доведеться змінити його розпорядок дня, поступово привчити вставати раніше. Місяця до початку занять вистачить, щоб звикнути до нового розкладу без стресу для організму.

4. Привчить до порядку в кімнаті.

У формі гри – покажіть дитині, як важливо, щоб кожна річ знаходилась на своєму місці. Придумайте разом з малюком, де будуть «жити» олівці, книги, зошити, фломастери, портфель, шкільна форма та інше. Поясніть, як важливо, щоб кожна річ знаходилась на своєму місці. Головне, щоб дитина звикла дотримуватися порядку і чистоти у себе в кімнаті.

5. Не лякайте школою і поганими оцінками.

Не варто лякати малюка (нехай навіть у виховних цілях) фразами: «скоро розпочнеться доросле життя», «в школі тебе навчать, як себе поводити», «якщо не будеш слухатися, вчителька тебе покарає »та інше.

Дитину необхідно готувати до школи не безпосередньо в останній рік, а робити це поступово, розвиваючи кругозір Вашого малюка, його вміння та навички.

Займайтесь «уроками» у формі гри, щоб тренувати пам’ять, мову, увагу та інше. Наприклад, прочитайте казку і попросіть дитину розповісти що найбільше запам’яталось, запропонуйте намалювати головних героїв та ін.. Допомагайте дитині, задавайте запитання, міркуйте разом з ним. Так Ваш малюк буде вчитись висловлювати свою думку і не розгубиться, коли вчителька буде питати його на уроках.

Кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з ним, читання книг та їх обговорення.

Вивчення букв та цифр, геометричних фігур і квітів, понять право / ліво, великий / малий, широкий / вузький повинно бути також на належному рівні.

Обов’язковим є розвиток дрібної моторики, тобто – заняття на розвиток спритності кистей і пальчиків. Це необхідно як для вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центри «зчеплені» у структурі мозку). Тобто необхідно побільше малювати, ліпити, працювати з конструктором, маніпулювати з дрібними предметами.

Тренуйте вміння аналізувати, класифікувати – тобто просить дитину структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім (причинно-наслідкові зв’язки), вміти зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за будь-якою ознакою.

Однак слід пам’ятати, що грамотність дитини не тотожна здібностям і психічної зрілості. Більш того, навченість – не синонім також і високої пізнавальної активності, адже нерідко батьки сприймають своє чадо як «посудину», яку слід наповнити знаннями, а не як «факел», який треба запалити.

Ці підходи принципово різні – якщо обраний перший, дитина займає в процесі «навчання» пасивну позицію і в першому класі з’ясовується, що при широкому діапазоні «вкладених» у нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нуля. Починаються претензії батьків до вчителя: «як же так, адже він у мене такий розумний!» Але дитина, як з’ясовується, нічого не може і не хоче робити з власної ініціативи – тому весь його багаж знань так і лежить «мертвим вантажем», не приносячи користі його власнику.

Тобто, крім запасу знань, дитині необхідно також:

– володіти комунікативними та соціальними навичками – тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві;

– не боятися вступати в контакти з дорослими та однолітками;

– вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречну агресію – або, навпаки, зайву боязкість;

– усвідомлювати зміст процесу навчання в школі;

– розуміти, що дає отримання знань;

– вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

– мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

– вміти цілеспрямовано і за власною ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань);

– мати позитивне ставлення до самого себе.

Важливо пам’ятати, що не менш важлива і фізична готовність. Навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде досить великим. Тому в останнє літо перед вступом до 1 класу потрібно зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато руху (в ідеалі – заняття в спортивній секції, які дають крім здоров’я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.

Якщо у малюка є порушення здоров’я, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем і отримайте рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання.

Отже, озброєні всіма цими знаннями, Ви легше подужаєте дорогу до школи.

Поради батькам першокласників

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі. Радійте успіхам малюка, допомагайте йому. Але пам’ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням. Головне – підтримуйте інтерес до навчання.
3. Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до власного та шкільного майна, навчальних посібників.
Спілкуйтесь з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь справами і проблемами дитини. Намагайтесь вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями – природна потреба малюка.
4. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
5. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
6. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
7. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.
8. Допоможіть дитині відчути себе рівноправним членом сім’ї. Вирішуйте всі справи разом із нею. Нехай вона має свої обов’язки.
9. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички, любов до праці.
10. Піклуйтесь про здоров’я Вашої дитини. У вільний від занять час надавайте перевагу прогулянкам на свіжому повітрі. Не допускайте конфліктних ситуацій у присутності дітей. Це знижує Ваш авторитет в очах дитини.
11. Привчайте дитину до зібраності, організованості, відповідальності. Шкільний колектив (клас) – це друга сім’я для Вашої дитині. Сприяйте тому, щоб дитина була рівноправним членом цієї сім’ї – брала активну участь у житті класу, заходах, які проводитимуть. Завжди відвідуйте збори і заняття для батьків.
12. Пам’ятайте, що добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей можна лише спільно з учителем. Учитель – Ваш перший порадник і друг, радьтеся з ним.
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.